Дерек Принс
Зміст
(Натисніть, щоб перейти до локації)
- Раннє життя
- Друга Світова війна
- Лідія Принс
- Рут Принс
- Перехід у вічність
- Біблійний вчитель
- Служіння Дерека Принса
- Питання та відповіді
- Цитати Дерека Принса
- Перелік книг
Раннє життя
Дерек Принс народився в родині британського військового офіцера в Бангалорі (Індія) у 1915 році. У віці 14 років він став стипендіатом Ітонського коледжу, де вивчав грецьку та латинську мови. Він продовжив освіту в Кембриджському університеті в Англії, де отримав найвищу освіту з античної та сучасної філософії в Королівському коледжі. Під час навчання в Кембриджському університеті, Дерек додатково опанував кілька мов, зокрема іврит та арамейську, які він пізніше вдосконалив у Єврейському університеті в Єрусалимі.
Хоча Дерек виховувався в англіканській церкві, під час навчання у Кембриджському університеті він залишив своє християнське коріння та прийняв атеїстичний світогляд. Згадуючи про ті роки навчання, він пізніше сказав:
«Я знав багато складних слів і фраз і пробував багато різних речей. Але, озираючись назад, мушу визнати, що я був розбитий, спантеличений і розчарований і не знав, де знайти відповідь».
Друга Світова війна
Академічна кар'єра Дерека була перервана у зв'язку з початком Другої Світової війни. У 1940 році він був на підставі особистих переконань зарахований до Королівського армійського медичного корпусу як солдат-медик, який не бере до рук зброї. Щоб продовжити навчання під час дійсної військової служби, Дерек узяв із собою Біблію, яку на той час вважав філософською працею, а не натхненним Словом Божим.
31 липня 1941 року, перебуваючи в у розташуванні тренувального військового центру у Скарборо (Йоркшир) він пережив драматичну зустріч з Ісусом, яка змінила хід його життя. Він згадує свої переживання так:
«Я почув голос Ісуса, який дуже чітко говорив через Писання, Біблію. І з того дня, як я почув Його голос, і до сьогодні я ніколи не сумнівався у двох речах. Я ніколи не сумнівався, що Ісус живий, і я ніколи не сумнівався, що Біблія є Словом Божим».
Так почалася духовна подорож одного з найвидатніших дослідників Біблії ХХ століття.
Майже відразу після свого християнського увірування Дерек був переведений у діючу армію в пустелі Північної Африки, де він провів три роки, служачи армійським медиком. Свій вільний час він присвячував вивченню Біблії та розвитку своїх особистих стосунків з Богом.
Наприкінці війни Дерек був звільнений з армії, перебуваючи в Єрусалимі, став свідком виконання Біблійного пророцтва про повернення єврейського народу до Ізраїлю.
Лідія Принс
У 1946 році Дерек одружився з Лідією Крістенсен, датською місіонеркою, яка керувала дитячим будинком поблизу Єрусалиму. При цьому він став батьком восьми усиновлених дівчаток.
Дерек і Лідія жили в Єрусалимі аж до заснування єврейської держави Ізраїль у 1948 році. Опинившись між арабськими та ізраїльськими військами під час війни за незалежність Ізраїлю, вони, зрештою, змушені були покинути свій будинок і емігрувати до Англії. Оселившись у центрі Лондона, Дерек почав проповідувати на "Куточку ораторів" у Гайд-парку, часто в супроводі Лідії та деяких дочок. З часом слухачів почали запрошувати до родинного дому для подальшого служіння, і так народилася нова церква. Це тривало до 1956 року, коли Принси відгукнулися на заклик Бога і в січні 1957 року переїхали до Кенії в якості місіонерів.
У наступні роки Дерек і Лідія побачили багато духовних плодів та чудес, коли вони служили місцевим жителям, у тому числі воскресіння з мертвих за молитвою однієї молодої дівчини.
В 1962 року подружжя усиновило осиротілe кенійськe немовля та вирушило на відпочинок до Канади. На той час Лідії, старшій за Дерека на 25 років, було вже за сімдесят, і вона дуже хотіла оселитися поруч із друзями та іншими віруючими. Спонукуваний цією потребою, Дерек незабаром прийняв запрошення стати Біблійним учителем в церкві п’ятидесятників у Міннеаполісі.
Дерек і Лідія Принс
Однак до кінця десятиліття Принси переїжджали ще тричі. Наступними були: Сіетл, Чикаго та Форт-Лодердейл. Розвиток їхнього служіння відкривали нові й несподівані двері, але подружжя завжди залишалося вірним своєму покликанню від Бога.
До 1968 року служіння Дерека, як Біблійного вчителя, досягло апогею в новонародженому харизматичному русі. Він багато подорожував, проповідуючи Слово з силою та владою.
5 жовтня 1975 року Лідія Принс мирно перейшла у вічність у віці 85 років в оточенні родини. Незадовго до цього, того ж року була видана її автобіографічна книга "Призначення в Єрусалим".
Рут Принс
У 1978 році Дерек одружився вдруге на Рут Бейкер, американській матері-одиначці трьох прийомних дітей. Вони познайомилися в Єрусалимі, коли Дерек разом із друзями відвідував Ізраїль.
Разом із запуском щоденної радіопрограми під назвою «Сьогодні з Дереком Принсом» розпочався новий етап служіння. Спочатку вона транслювалася на восьми радіостанціях. Аудиторія швидко зросла, а спадщина служіння зміцнилася. Сьогодні ці записи розповсюджені по всьому світу та доступні багатьма мовами.
Iсторія кохання Дерека та Рут відтворена в книзі «Бог — Автор шлюбних союзiв», яку вони написали та опублікували в 1986 році.
Дерек і Рут Принс біля річки Замбезі (Замбія), 1985 рік
Рут перейшла у вічність в Єрусалимі 29 грудня 1998 року після відносно короткої хвороби, яка так і не була діагностована. Їй було 68, і вона вірно служила поруч з Дереком понад два десятиліття.
У охопленому горем серцi Дерека почала підніматися гіркота. Відчуваючи нечисту силу, яка намагалася вiддалити його від Бога, він зробив публічну заяву на похороні Рут, яка визначила курс його останніх років. Коли труну опустили в могилу, Дерек подякував Богові за все, що Він зробив у життi Рут, щиро засвідчуючи свою любов і довіру до свого небесного Батька. Розмірковуючи про той момент, він згодом сказав:
«Це був знаменний момент у моєму житті. Я знав, що ніколи не зможу йти вперед із сумом, який відчував через Рут. Я завжди звинувачував би Бога, і двері мого життя були б зачинені. Це був єдиний шлях, яким я міг рухатися далі.».
Перехід у вічність
Дерек Принс помер з природних причин 24 вересня 2003 року у віці 88 років. До цього він переніс тривале погіршення свого фізичного стану і перейшов у вічність уві сні у своєму будинку в Єрусалимі.
Похований на міжнародному цвинтарі церковного Альянсу в Єрусалимі, на надмогильному камені Дерека написано:
Дерек Принс проповідує в Церкві Трійці (нині Церква Наріжного Каменю) у Сан-Антоніо (Техас) у 1974 році
Біблійний вчитель
У 1944 році, коли Дерек знаходився на медичному складі в Кіріат-Моцкін (Ізраїль), Господь ясно сказав йому:
«Ти покликаний бути вчителем Писання в істині, і вірі, і любові, що в Христі Ісусі для багатьох».
Здавалося, що цей світ далекий від тодішнього положення Дерека, але з часом все матеріалізувалося, як і обіцяв Бог у 1941 році:
«Це буде як маленький струмок. Потік стане річкою. Річка стане великою рікою. Велика ріка стане морем. Море стане могутнім океаном, і це буде через тебе. Але як, ти не повинен знати, ти не можеш знати, ти не знатимеш».
Донині ім'я Дерека Принса асоціюється зі здоровою теологією та ясним і водночас систематизованим вченням Словa Божого. Його непохитна віра та відданість вивченню Святого Письма зробила з нього одного з найбільш поважних і шанованих учителів Біблії свого часу.
Дерек є автором понад 100 книг і безцінної скарбниці Біблійних навчальних ресурсів, які увічнюють роботу та пристрасть його життя. Перекладені понад 100 мовами, вони залишаються джерелом натхнення та вивчення для мільйонів християн у всьому світі.
За рік до смерті Дерека в 2003 році журналіст з "The Jerusalem Post" запитав його, що є найбільшою потребою для Церкви сьогодні. «Вчителі Біблії, — відповів Дерек, — серйозні вчителі Біблії». Згадуючи розмову, цей журналіст у 2006 році писав: «Справді, таких, як він, було мало».
Служіння Дерека Принса
У травні 1971 року Дерек офіційно відкрив офіс у Форт-Лодердейлі (Флорида) для публікації та розповсюдження своїх навчальних матеріалів. Спочатку відома як "Derek Prince Publications", діяльність поступово розширювалася, і в грудні 1990 року була перейменована на "Derek Prince Ministries" ("Служіння Дерека Принса").
Сьогодні Служіння Дерека Принса має офіси в понад 45 країнах світу, включаючи Австралію, Канаду, Китай, Францію, Німеччину, Нідерланди, Нову Зеландію, Норвегію, Росію, Південну Африку, Швейцарію, Великобританію та Сполучені Штати. Воно залишається присвяченим поповненню потреб духовно спраглих, і, роблячи це, підтримує бачення, яким Дерек поділився в липні 2002 року:
«Це моє бажання, і я вірю, що це бажання Господа, щоб це служіння продовжувало роботу, яку Бог почав через мене понад шістдесят років тому, доки Ісус не повернеться».
